
Після оманливого перемир’я США та Іран продовжили воювати. Мало хто сумнівався, що режим у Тегерані погодиться на ультиматум Вашингтона, йому треба була просто передишка. Але, на відміну від перших атак американців на іранців, через що увага світу змістилася на нову гарячу точку, зараз війна в Україні на другий план не відійшла.
Військове протистояння між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном — з іншого — відновилося 7 липня. Поблизу Ормузької протоки обстріляли катарський LNG-танкер, хоча до цього на тлі переговорів про безпечне судноплавство через протоку пройшло понад 200 комерційних суден. Американці у нападі на танкер звинуватили іранців. Наступного дня саміті в Анкарі Дональд Трамп визнав, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, підписаний 18 червня, втратив чинність.
"Все скінчено. Я не хочу мати з ними справу. Вони покидьки. Вони хворі люди. Ними керують хворі люди", — охарактеризував режим у Тегерані президент США.
На той момент американці вже завдали ударів по понад 80 цілях на території Ірану. Там у відповідь пригрозили паралізувати світове постачання нафти та розширити конфлікт на Червоне море.
На тлі відновлення протистояння з’явилася інформація, що режим аятол готує замах на Трампа. Глава Білого дому підтвердив, що давно перебуває у списку ворога, тому дав інструкції на випадок своєї смерті "просто буквально розбомбити їх до рівнів, яких вони ніколи раніше не бачили". Нагадаємо: в разі передчасної смерті президента Сполучених Штатів до президентських виборів його функції виконує віцепрезидент. Зараз ним є Джей Ді Венс, якого важко назвати "великим другом України".
У ніч проти 12 липня Корпус вартових ісламської революції (КВІР) оголосив про закриття Ормузької протоки на невизначений період. За останні кілька діб американці та іранці обмінялися потужними ударами. 12 липня військові США уразили понад 100 цілей в Ірані, серед яких — пускові майданчики ракет і дронів, склади боєприпасів та обладнання зв’язку. Іранці розширили географію ударів, атакувавши Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданію, Оман і Кувейт.
14 липня Йорданія повідомила про перехоплення чотирьох балістичних ракет, які летіли по американській базі. Цього ж дня в Ормузькій протоці було атаковано два танкери ОАЕ "Момбаса" і "Аль Бахія" — не обійшлося без жертв. А ближче до вечора стало відомо про атаку балістикою по стоянці безпілотника на авіабазі Алі-аль-Салем у Кувейті. Вчора Трамп офіційно повідомив Конгрес про початок нової військової операції проти Ірану.
В інтерв’ю улюбленому телеканалу трампістів Newsmax він похвалився, що американські військові вже знищили близько 84% іранських об'єктів з виробництва озброєнь. За його словами, протягом чотирьох місяців операції США майже повернули іранців "до кам'яного віку", щоправда, визнав, що в Ірану залишаються деякі ракети та деякий потенціал. Водночас скептики вважають, що війна триватиме тут в якомусь варіанті ще досить довго. Така думка переважає і серед американців.
За даними недавнього опитування Reuters/Ipsos, майже 80% американців вважають, що війна між США та Іраном матиме затяжний характер, і лише 18% опитаних вірять, що війна може завершитися вже за кілька тижнів. У цьому опитуванні є ще дві погані для Трампа і республіканців цифри: відновлення ударів по Ірану підтримує 37% респондентів, тобто значно менше навіть половини американців, тоді як майже половина вважає, що не вартий витрат на нього.
З огляду на передвиборчу кампанію на проміжних виборах до Конгресу, яка де-факто триває, таке ставлення населення до війни має насторожити як Білий дім, так і республіканців. У них і без того ситуація з рейтингами не найкраща, і якщо Трамп не знайде чогось, що можна продати електорату як перемогу, справи — кепські.
Всі, мабуть, пам’ятають, як перша військова операція США на Близькому Сході, що розпочалася 28 лютого, переключила увагу світу та самої американської адміністрації з війни в Україні. Трампу, який зайшов у глухий кут у переговорах про мир у нас, потрібне було зміщення уваги, проте нічого путнього з цього не вийшло. Існують побоювання, що, попри повну військово-технічну перевагу Сполучених Штатів над їхнім ворогом, конфлікт затягнеться навіть не на місяці. До кінця каденції Трампа — надто песимістичний сценарій, але до дня проміжних виборів у перших числах листопада, найімовірніше.
Чим відлунилася іранська авантюра американців українцям — лише кілька цифр і фактів.
Перше: Україна лишилася без ракет для систем ППО Patriot, чим одразу ж скористався наш ворог, посиливши атаки балістикою. США наполягали на тому, що їм тепер ці ракети потрібніші.
Друге: за кілька останніх місяців значно зросла кількість загиблих цивільних в Україні, за даними ООН, у червні внаслідок російських атак загинули щонайменше 265 цивільних, ще 1816 отримали поранення. Це один з найвищих показників за війну, цифри загиблих зростали протягом трьох останніх місяців.
Тільки за перший тиждень липня загинули щонайменше 93 цивільних, ще понад 500 отримали поранення. Основною ціллю ворога став Київ, який раніше був відносно безпечним завдяки добре організованій системі протиповітряної оборони.
Третє: зупинився переговорний процес, в якому американці хоч і були лише посередниками, проте їхня участь хоча б трохи стримувала Путіна. З одного боку, після того, як вивітрився "дух Анкориджа", США перестали тиснути на Київ — і це добре. З іншого, навіть найбільші оптимісти не скажуть, коли може відкритися нове переговорне вікно.
Якщо Сенат підтримає "пекельні санкції" — законопроєкт покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема та демократа Річарда Блюменталя про 500-процентні мита для країн, які купують російські енергоресурси, це має шанс вплинути на Кремль у купі з глибинними санкціями — дроновими ударами по військових і нафтових об’єктах на території РФ, які успішно завдають ЗСУ. Потрібно поспішати, щоб російська економіка почала руйнуватися, а не тільки хитатися. А Трамп знову загрузає в Ірані, це спричинило ріст цін на нафту, від чого матиме зиск Москва.
Як завжди — є хороші і погані новини. Хороша в тому, що президент США схвалив законопроєкт Грема-Блюменталя. Погана: Палата представників йде на літні канікули 23 липня, а Сенат — 7 серпня. Якщо до того часу документ не схвалять, тоді ще є коротка сесія у вересні, яка радше перетвориться у виголошення передвиборчих промов, потім — вибори у листопаді, а наступна сесія вже може стати так званою lame duck — сесією "кульгавої качки", якщо республіканці вибори програють. Тобто буде переділ впливів і посад у Конгресі й американським законодавцям може виявитися не до нас.
На тлі цифр і фактів, які навіюють песимізм, варто відзначити важливі позитивні моменти. Перший: саміт "Великої сімки", а потім і саміт НАТО в Анкарі продемонстрували зміну у голові Трампа: він не тільки провів змістовні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, а й, що показово, не зателефонував до Москви після цього. У Кремлі образилися, але хто їх питає. І ще дуже важливий момент: держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що США обговорюють посилення далекобійних спроможностей України. Коментуючи озвучене Рубіо, Трамп заявив:
"Це ескалація. Але це ескалація, яка може призвести до завершення війни".
Другий позитивний момент: 13 липня 10 держав Європи включно з Україною заявили про створення "антибалістичної коаліції" — інтегрованої системи боротьби з балістичною загрозою. Тоді ж Зеленський анонсував наступне засідання "коаліції рішучих" в Україні. Тобто, попри не дуже добрі прогнози щодо тривалості військової операції США проти Ірану, європейські партнери залишаються пліч-о-пліч з українцями.
Третій позитив: схоже, розуміння того, що Путіна до справжніх переговорів можна привести лише силою, стало трендом, який залишатиметься незалежно від інших подій у світовій політиці. Й Вашингтон більше на довго з цього процесу не виключатиметься.