
Наприкінці березня 2026 року Державна прикордонна служба України презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Після презентації окремі історії учасників фотовиставки отримали продовження у форматі розгорнутих публікацій, що дозволяє глибше розкрити їхній шлях — від цивільного життя до виконання завдань у складі Державної прикордонної служби України.
TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.
У цьому матеріалі — історія офіцера з позивним "Парфумер", яка ілюструє один із характерних для сучасного війська прикладів: перехід із бізнес-середовища до бойового підрозділу, де управлінський досвід, стратегічне мислення та здатність до швидкого прийняття рішень стали важливими складовими.
Молодший лейтенант Роман Лосєв, позивний "Парфумер", народився 1992 року в Херсоні. Там він прожив усе своє життя — до початку повномасштабного вторгнення.
До служби Роман понад 15 років працював у сфері торгівлі. Свій шлях розпочав із продажу книг, згодом перейшов у сегмент професійної косметики. Протягом трьох років працював у мережі "Епіцентр", де пройшов шлях від продавця до завідувача відділу. Пізніше обіймав посаду національного менеджера у великого виробника в Херсоні — працював по всій Україні, постійно перебував у відрядженнях. Це була його остання робота за наймом.
Останні п’ять років до служби він займався підприємництвом. Разом із дружиною відкрив маркетингову агенцію, а також із партнером розвивав дистрибуцію непродовольчих товарів і виробництво парфумерії. Саме цей досвід і став основою для його позивного — "Парфумер", який закріпився серед побратимів.
Роман системно працював над власним розвитком: вивчав психологію, маркетинг, іноземні мови, певний час проживав у Франції.
Він одружений, виховує двох доньок. Старшій було три роки на початок повномасштабної війни, молодша народилася вже під час неї — у Хмельницькому. Родина дружини також пережила окупацію Херсона, нині її мати проживає разом із ними.
З початком вторгнення Роман долучився до лав Державної прикордонної служби України. Його партнер по бізнесу в цей же час став до строю у складі Сил спеціальних операцій.
Розпочавши службу, Роман підписав контракт, отримав звання сержанта та одразу заявив про готовність розвиватися. Завдяки вищій освіті та управлінському досвіду йому запропонували керівну посаду в артилерійському підрозділі. Він погодився і майже рік виконував бойові завдання на Сумському напрямку, де здобув практичний бойовий досвід. Згодом отримав офіцерське звання.
У службі його приваблює не лише виконання завдань, а й можливість впроваджувати нові підходи та рішення, які реально покращують роботу підрозділів. Переконаний: українське військо має рухатися вперед, зокрема через впровадження сучасних, натовських принципів управління.
Його головна мотивація — сім’я. Він служить для того, щоб його діти жили в безпечній і мирній Україні.
Роман уже планує подальший розвиток у Службі і після перемоги готовий продовжити службу, за умови збереження нинішнього курсу змін.
У вільний час займається спортом, вивчає англійську, цікавиться психологією, читає.
Його мрія проста і дуже конкретна — якнайшвидше завершення війни. Після цього він хоче здійснити подорож Європою разом із родиною та подарувати своїм донькам поїздку до Діснейленду.
Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тут