
Наприкінці березня 2026 року Державна прикордонна служба України презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Після презентації окремі історії учасників фотовиставки отримали продовження у форматі розгорнутих публікацій, що дозволяє глибше розкрити їхній шлях — від цивільного життя до виконання завдань у складі Державної прикордонної служби України.
TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.
Історія прикордонника з позивним "Артист" — приклад трансформації людини мирної професії, яка свідомо стала частиною Сил оборони та сьогодні виконує бойові завдання в умовах високої відповідальності і ризику.
Юрій Лаховський ще недавно виходив на сцену тернопільського театру, створював декорації, жив мистецтвом. Та восени 2022 року змінив усе — і без вагань став до лав Державної прикордонної служби України. Тепер у його руках не реквізит, а планшет обчислювача мінометного розрахунку. І кожне натискання — це не роль, а рішення, від якого залежить життя.
"Змінив театральну сцену на бойову — з планшетом у руках", — каже він. І в цих словах — не метафора, а нова реальність.
Його шлях у війську не випадковий. Ще під час строкової служби в артилерійському полку Юрій опанував спеціальність, яка сьогодні рятує життя. А ще раніше — з дитинства — знав: Росія є ворогом. Бо це пам’ять родини. Його дід воював у лавах УПА, виборюючи українську свободу. І тепер Юрій продовжує цю боротьбу — вже у своїй війні.
У складі прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого "Артист" пройшов крізь найгарячіші напрямки — Куп’янський і Покровський. Там, де земля здригається під ногами, а час стискається до секунд. Його розрахунок не раз зупиняв ворожі штурми. Був і момент, коли точний вогонь фактично вирвав побратимів із кільця оточення.
"Це дуже відповідальна робота. Кожен постріл — це ризик. Тут не можна помилитися. Бо ціна — життя", — говорить він спокійно.
Але за цим спокоєм — напруга, яку не передасть жодна сцена.
Попри все, Юрій не втратив себе. З 2013 року він — актор аматорського театру-студії "Сузір’я" імені Ореста Савки. Його позивний — теж із мирного життя, подарований побратимом-земляком. І, можливо, саме ця частина його душі допомагає не зламатися.
Бо навіть серед війни він тримається за просте й справжнє: рідне місто, голоси близьких, їхні посмішки. Саме там — його точка опори. Саме там — відповідь на запитання "заради чого".
Після перемоги він хоче повернутися. Не просто додому — до життя. До сцени, де знову звучатимуть слова, а не вибухи. Де замість війни буде тиша, наповнена змістом.
А поки що "Артист" грає свою найважливішу роль. Без права на помилку. І з єдиною метою — щоб ця війна закінчилася нашою перемогою.
Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тут