Bloomberg пояснив, як Європа та США можуть зупинити Путіна
Західні держави демонструють готовність посилювати економічний і політичний тиск на Москву. Водночас російський диктатор Володимир Путін має рацію, що час для України спливає, але він може стати вирішальним і для самого Кремля — за умови, що Вашингтон і європейські столиці діятимуть узгоджено та рішуче.
Як повідомляє оглядач Bloomberg Марк Чемпіон, першими сигналами того, що Захід готовий до тиску на РФ, стали дві події.
По-перше, американський президент Дональд Трамп, після критики за байдужість до російських атак дронами на території Польщі, окреслив умови, за яких готовий посилити санкції проти Москви. По-друге, Європейська комісія фактично підтримала план використання заморожених активів російського центрального банку на суму близько 330 мільярдів доларів як фінансового інструменту проти Кремля.
Свої вимоги до країн-членів НАТО Трамп виклав у дописі, який оприлюднив у неділю у соцмережі Truth Social. У ньому американський лідер заявив, що союзники мають насамперед повністю припинити імпорт російської нафти, а потім приєднатися до мит проти Китаю та Індії, аби зменшити їхні масштабні закупівлі російських енергоносіїв для завершення війни в Україні.
"Така позиція має більш ніж жорсткий вигляд порівняно з попередніми заявами Білого дому, але викликає питання щодо щирості намірів: чи справді Трамп готовий діяти, чи, встановлюючи високу планку, лише створює собі простір для ухилення від відповідальності за фактичне дистанціювання від підтримки України", — зазначає видання.
Як зауважує Чемпіон, допис Трампа більше нагадував претензії до європейських партнерів, ніж пряму погрозу Москві. Водночас Путіна у своїх заявах Трамп не згадував. Втім, сам факт формулювання чітких умов експерти сприймають як прогрес. Якщо союзники по НАТО захочуть і зможуть виконати вимоги американського лідера, це може створити реальні важелі для примусу Москви до переговорів.
"Європейський Союз уже значно скоротив залежність від російських енергоносіїв із початку повномасштабної війни у 2022 році, хоча змушений був робити винятки для Угорщини та Словаччини. Лідери обох країн — давні політичні партнери Трампа та прихильники більш м’якого курсу щодо Кремля — досі зберігають тісні зв’язки з постачанням російської нафти через трубопровід із трагікомічною назвою "Дружба", — наголошує Bloomberg.
За словами Чемпіона, Трамп має рацію в оцінці санкцій щодо нафти: вони залишаються слабким місцем західної політики та головним джерелом доходів для російського бюджету. У "мирний час" від нафтогалузі надходило від 30% до 50% усіх державних доходів РФ. Позбавлення Кремля більшої частини або всіх цих грошей значно ускладнило б фінансування війни без накладання серйозніших фінансових тягарів на власне населення.
Оглядач видання додає, що російська економіка досі відносно непогано витримувала прогалини у західних санкціях, але зараз настав особливо ефективний момент для подвоєння зусиль Заходу. Переорієнтація економіки РФ на військові потреби призвела до накопичення дисбалансів, що робить її вразливішою до зовнішнього тиску.
"Банки перевантажені проблемними кредитами, значну частину яких приховують, аби підтримати оборонне виробництво. Колишній американський банкір і фахівець із російської енергетики Крейг Кеннеді відстежує ці процеси й оцінює, що від 42% до 54% російських оборонних витрат не відображаються у відкритому бюджеті, а корпоративний борг лише за перші три роки повномасштабної війни зріс на 71%, тобто на 446 мільярдів доларів", — зазначає видання.
Обсяг кредитів, спрямованих у російську оборонну промисловість, у поєднанні з гострим дефіцитом робочої сили, оскільки велику частину чоловіків мобілізували або вони виїхали за кордон, підштовхнули інфляцію в Росії. Це змусило центральний банк підняти ключову ставку до 21%. Відповідний крок гальмує економічне зростання, навіть попри розширення дефіциту бюджету.
Чемпіон додає, що українська кампанія із застосування дронів і ракет дальньої дії проти резервуарів і нафтопереробних заводів Росії "значно, хоча й нерівномірно, вплинула на її нафтовидобування". Такі дії разом із послідовною політикою США та європейських партнерів щодо скорочення російських нафтових доходів та політично вигідним для Європи планом фінансування оборони України на наступні роки здатні істотно змінити розрахунки Путіна.
Оглядач Bloomberg додає, що все це залишається гіпотетичним. Він наголошує, що американський президент ще не реалізував жодної зі своїх погроз щодо більш жорстких заходів проти Росії, а підвищити мита на імпорт із Китаю та Індії "легше сказати, ніж зробити". Так само ЄС досі не має єдності щодо конфіскації російських активів, захищених суверенним імунітетом, особливо тих, що зберігаються у Бельгії.
Попри це, Чемпіон зауважив, що повідомлення про те, що Єврокомісія нарешті визначилася з механізмом використання заморожених коштів, вселяють оптимізм. Він наголошує, що обрана схема — саме та, яку він пропонував ще у липні. Вона дозволяє обійти складні юридичні нюанси, пов’язані з прямою конфіскацією захищених активів. Ідеться про перетворення цих грошей на позики, що будуть повернені Росії лише після виплати репарацій, які, на переконання автора, спеціальна комісія Організації Об'єднаних Націй неминуче визнає належними у найближчі роки.
Також оглядач видання висловив свої занепокоєння щодо того, що всі ці кроки не складаються у "послідовну, рішучу стратегію зупинки Путіна на сході України", а радше мають вигляд ситуативних й тимчасових. На його думку, щоб змусити Кремль відмовитися від подальшої війни, Путін має бути впевнений, що зобов’язання Заходу підтримувати Київ "стільки, скільки буде потрібно" є непорушними.
"Трамп не є непорушним", — зауважує Чемпіон, наголосивши, що Європа також страждає від браку ресурсів і політичних обмежень.
Він додав, що центристські лідери, які усвідомлюють масштаб російської загрози, поступово поступаються місцем популістам крайнього правого крила. Останні, за словами Чемпіона, "не розуміють реальності" й часто сприймають Путіна як потенційного союзника у власній культурній війні проти лібералізму. Серед них він називає Віктора Орбана в Угорщині, Роберта Фіцо у Словаччині, лідерів "Національного об'єднання" у Франції, "Партії реформ" у Великій Британії та "Альтернативи для Німеччини"у ФРН.
Нагадаємо, напередодні Дональд Трамп нарешті назвав Росію "агресором" у війні проти України. Це ще раз продемонструвало зміну його позиції щодо Москви.