Чому Кремль ще сильніше триматиметься за Україну після ударів США: роз'яснення Politico

Кремль планує використати свою відмову від військового втручання в іранський конфлікт як новий інструмент для виправдання агресії проти України та зміцнення власних позицій. Москва розраховує переключити увагу світу на нібито "нездатність" Заходу дотримуватися міжнародних норм, намагаючись замаскувати власну бездіяльність перед союзниками.

Про це повідомляє Politico.

Коли 28 лютого вранці Тегеран здригався від бомбардувань США та Ізраїлю, його головний дипломат набрав номер Москви. На іншому кінці лінії, згідно з офіційною заявою РФ, міністр закордонних справ Сергій Лавров висловив співчуття своєму іранському колезі та пообіцяв "усну" підтримку.

Таким чином Іран став черговою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає партнерство з Росією, а що — ні. З моменту початку повномасштабної війни в Україні чотири роки тому Кремль грав м'язами риторики як прапороносець так званого "багатополярного світу". Але у вирішальні моменти, коли лідери союзних країн опинялися під ударом, реакція Москви "на землі" була помітно млявою.

Спочатку наприкінці 2024 року сирійський президент Башар Асад зрозумів, що підтримка Росії не гарантує виживання його режиму, коли повстанці увірвалися до Дамаска. Президент Венесуели Ніколас Мадуро, який з початку цього року перебуває в американській тюремній камері, також матиме час поміркувати, де був Кремль у його скрутну хвилину. А сьогодні президент США Дональд Трамп оголосив, що верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї було вбито під час штурму Тегерана. Іран ризикує стати черговим прикладом прірви між гучними заявами Кремля про протистояння американській гегемонії та реальним світом, де ця гегемонія проявляється дедалі виразніше.

Лише символічна підтримка

Для Тегерана така млява реакція Москви не мала стати несподіванкою. Це було очевидно ще з минулого літа, коли під час 12-денної війни з Ізраїлем (яка включала масований удар США по іранських ядерних об’єктах) високопосадовці РФ так само обмежилися засудженнями без жодних дій.

У наступні місяці Москва намагалася мінімізувати репутаційні збитки. Вона захищала право ісламського режиму придушувати протести, для чого, за деякими даними, використовувалася російська військова техніка. Згідно зі звітом Financial Times, у грудні Росія погодилася надати Тегерану сучасні переносні зенітно-ракетні комплекси на суму 500 мільйонів євро, поки той готувався до другої атаки США.

Також Москва публічно позиціювала себе як посередника між США та Іраном, пропонуючи зберігати запаси збагаченого урану на своїй території. Символічно, що цього місяця іранський та російський флоти провели спільні навчання в Оманській затоці, хоча Москва надала лише один військовий корабель. Помічник президента РФ Микола Патрушев згодом оголосив про подальші навчання за участю Китаю в Ормузькій протоці.

Проте, коли в суботу справа дійшла до діла, про надання Москвою військової допомоги Тегерану навіть не йшлося. Формально Росія не зобов’язана цього робити: хоча у квітні 2025 року країни підписали договір про стратегічне партнерство, він не містив пункту про взаємну оборону.

"Хочу наголосити, що підписання договору не означає створення військового союзу з Іраном чи надання взаємної військової допомоги", — уточнював тоді в Держдумі заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко.

Це означало, що поки Іран постачав Москві дрони "Шахед" та ракети для війни в Україні, Кремль не збирався приєднуватися до Тегерана в його битві. Після суботнього нападу користувачі соцмереж згадали коментарі Путіна від червня 2025 року на Санкт-Петербурзькому економічному форумі, де він виправдовував "нейтральну" позицію Росії під час першої атаки на Іран. Він зазначив, що в Ізраїлі проживає близько двох мільйонів колишніх громадян СРСР: 

"Сьогодні це майже російськомовна країна. І ми, звісно, враховуємо цей фактор".

Гра на випередження

Відмова Росії втрутитися — це безсумнівний удар по її репутації. Але Москва сподівається отримати з цього власну вигоду, відвертаючи увагу від своєї пасивності та акцентуючи на "нездатності США дотримуватися міжнародних норм". Ця ситуація також, імовірно, зміцнить жорстку позицію Кремля щодо України, яку він послідовно називає "захисним кроком проти агресії Заходу". 

"Буде важко переконати Путіна, що він колись помилявся щодо небезпеки з боку Заходу", — написав у Telegram російський політолог Володимир Пастухов. — "Тим, що сумніваються він вкаже на Тегеран і скаже: "Це могли бути ми".

Як мінімум, якщо мирні переговори щодо України за посередництва США зірвуться, Москва вже має готові тези. Одним із перших у суботу відреагував Дмитро Медведєв: 

"Миротворець" знову за своє", — написав він у X про Трампа. — "Переговори з Іраном були лише прикриттям. Усі це знали".

Радник Кремля Федір Лук'янов додав, що події в Ірані доводять "абсолютну безглуздість" дипломатії з Трампом. Москва дуже сподівається, що її союзники запам’ятають саме цей меседж, а не її власну бездіяльність.

Нагадаємо, 1 березня кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що смерть Алі Хаменеї — цинічне вбивство, яке порушує всі стандарти людської моралі та міжнародного права.