Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів

Угорська влада знову блокує процес просування України до Європейського Союзу, зупинивши відкриття другого та третього переговорних кластерів. Попри зміну керівництва в Будапешті та погодження шостого кластера, питання адаптації українського законодавства до вимог ЄС відкладають щонайменше до вересня.

Про це йдеться у статті TrueUA.

Під час конференції щодо вступу до Євросоюзу 14 липня було відкрито шостий, останній у переліку кластер, який стосується спільної зовнішньої політики. У Києві розраховували на одночасне відкриття також другого й третього розділів, однак угорська сторона вкотре загальмувала процеси. Будапешт погодився дати зелене світло третьому кластеру лише для Молдови, але європейські політики відхилили таку ініціативу, оскільки Україна та Молдова рухаються до членства в тандемі.

У Брюсселі наголошують, що провини Києва у затримці немає, а угорська сторона чинить перешкоди навмисно. Попри те, що у квітні Віктор Орбан втратив владу, новий прем'єр Петер Мадяр лише частково відмовився від антиукраїнської риторики попередника. У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання робочої групи Ради ЄС (COELA) перед літніми канікулами. Якщо Будапешт не змінить позицію, до розвертання переговорів зможуть повернутися лише з 1 вересня.

Що входить до заблокованих кластерів

Другий переговорний кластер охоплює питання внутрішнього ринку та містить дев'ять важливих глав:

• вільний рух товарів;
• вільне пересування працівників;
• право на підприємницьку діяльність та свободу надання послуг;
• вільний рух капіталу;
• корпоративне право;
• право інтелектуальної власності;
• політика конкуренції;
• фінансові послуги;
• захист прав споживачів та здоров'я.

Третій кластер присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Він складається з восьми глав:

• інформаційне суспільство та ЗМІ;
• оподаткування;
• економічна та монетарна політика;
• соціальна політика та зайнятість;
• підприємництво та промислова політика;
• наука і дослідження, освіта і культура;
• митний союз.

Відкриття цих розділів є необхідним для гармонізації українського законодавства із нормами Європейського Союзу та подальшої інтеграції країни до спільного європейського простору.

Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.

Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу.