Ефект "вкраденої картоплі фрі": чому їжа з чужої тарілки здається смачнішою

Картопля фрі, взята з чужої порції без дозволу, може здаватися смачнішою, ніж та сама їжа, отримана звичайним способом. Такого висновку дійшли дослідники, результати роботи яких опубліковані у журналі Food Quality and Preference.

У дослідженні взяли участь 120 людей, яким пропонували однакову картоплю фрі в різних умовах: як власну порцію, як частування від іншої людини або ж як "запозичену" з чужої тарілки. В останньому випадку учасники мали взяти картоплю потайки, як у ситуації з низьким ризиком бути викритими, так і за умов підвищеного контролю, передає Daily Mail.

Після цього учасники оцінювали смак за кількома параметрами, зокрема інтенсивністю, приємністю, солоністю та хрумкістю. Виявилося, що "вкрадена" картопля стабільно отримувала вищі оцінки за всіма показниками.

Дослідники також встановили, що ефект посилювався залежно від рівня ризику. Так, у ситуаціях, де ймовірність бути спійманим була вищою, смак оцінювали ще краще. У деяких випадках така картопля отримувала майже на 40% вищі оцінки задоволення порівняно з тією, що подавалася напряму.

Ілюстративне зображення. Джерело: Freepik

Автори роботи пояснюють це так званим ефектом "забороненого плоду". Тобто дії, пов’язані з порушенням соціальних норм, можуть підсилювати відчуття задоволення. У матеріалі зазначається, що навіть почуття провини в таких ситуаціях не знижує, а іноді навпаки підсилює позитивні емоції від їжі.

"Нижчі оцінки подарованої картоплі фрі порівняно з украденою — попри ідентичні фізичні властивості — свідчать про те, що саме сприйнятий соціальний ризик, а не проста новизна чи позитивна соціальна взаємодія, є ключовим чинником гедонічного підсилення. Украдена картопля фрі постає несподіваним прикладом того, як система винагороди людини перетворює соціальний ризик на своєрідну сенсорну поезію — по одному потайному шматочку за раз", — зазначили фахівці.

Водночас дослідники зауважують, що експеримент відбувався у контрольованих умовах без реальних наслідків за "крадіжку". В реальному житті подібна поведінка може мати соціальні або юридичні наслідки, що, ймовірно, вплине на сприйняття такого досвіду.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, що успіх не гарантує щастя. Психологи пояснили, як щоденні звички формують наше життя.

Додамо, розум може пояснити, що є правильним, але сам по собі він не змушує нас діяти. Ми часто добре знаємо, що потрібно робити. До прикладу, більше рухатися, змінювати звички або ж ухвалювати складні рішення, проте все одно цього не робимо. Доктор філософії Іра Бедзов пояснив, чому ми прокрастинуємо.