У Росії регіональні медіа впродовж липня інформують про масові розсилання повідомлень про включення військовозобов'язаних в єдиний електронний реєстр.
На це звернув увагу аналітик Київського інституту національного інтересу Олександр Базар у колонці для LB.ua. За його спостереженнями, така інформація надходить зі Самарської, Тульської, Новосибірської, Свердловської, Ярославської, Магаданській областей, Татарстану, Мордовії, Ямало-Ненецького автономного округу та Сахаліну.
"Ці повідомлення поки що здійснюють насамперед функцію інформування, однак свідчать про підготовку до масового розсилання електронних повісток. Уже під час минулого весняного призову такі електронні повістки отримали призовники з Москви та Московської області", — йдеться в публікації.
Російські медіа повідомили, що призовні комісії в столиці Росії продовжують працювати, попри планове завершення призову 15 липня.
"Молодь віком 18-30 років отримує повістки на медкомісію на липень і серпень. Періодично в призовні пункти заводять молодиків у супроводі працівників поліції — в місті відбуваються рейди на уклоністів. Москва часто виступає експериментальним майданчиком, де апробовують практики, перед запуском на федеральному рівні, тож це також можна розглядати як тестування цілорічного призову", — вважає Базар.
Він додав, що законодавчу базу для функціонування електронних повісток російська влада сформувала ще 2023 року, коли Держдума ухвалила відповідний закон. Тоді ж у Росії розпочали тестувати систему електронних повісток. З 1 січня 2024 року Держдума збільшила призовний вік до 30 років. А у вересні 2024 року єдиний реєстр електронних повісток розпочали впроваджувати в трьох регіонах — Республіці Марій Ел, Рязанській і Сахалінській областях. В травні 2025 року система електронних повісток і єдиний реєстр запрацювала на рівні всієї держави.
Електронні повістки в Росії вважаються врученими з моменту їхньої появи в електронному кабінеті військовозобов’язаного на порталі "Госуслуги".
Якщо ж отримувач там не реєструвався — впродовж семи днів від появи повідомлення в єдиному реєстрі. Одразу з моменту такого вручення повістки призовнику заборонений виїзд із Росії.
"У разі неявки у військкомат протягом 20 днів запроваджуються обмежувальні заходи, зокрема, заборона кермувати транспортним засобом, укладати угоди та реєструвати нерухомість, реєструватися як індивідуальний підприємець, брати позики чи кредити. Неявка в військкомат у встановлені терміни карається штрафом від 10 до 30 тисяч рублів, повторна ж неявка — до 200 тисяч рублів, зловмисне ухилення — позбавленням волі на термін до двох років", — зауважив аналітик.
До того ж 22 липня цього року в Держдуму внесли законопроект про цілорічний призов на військову службу, що має замінити весняний і осінній призов. У випадку ухвалення закон розпочне діяти з 1 січня 2026 року.
"Таке рішення дозволить рівномірно розподілити навантаження на призовні пункти, посилити інфраструктуру, збільшити загальний обсяг призовників і ускладнить уникнення служби в армії. Весняний призов 2025 року став наймасовішим із 2011 року — до армії Росії набрали 160 тисяч осіб", — зазначив Олександр Базар.
Аналітик наголосив, що в умовах, коли в штурмових діях Росії за місяць втрачають стільки ж особового складу, скільки ж рекрутують на контрактну службу, Кремлю доводиться шукати шляхи для збільшення угруповання в Україні, аби мати можливість продовжувати наступальні операції.
"Зважаючи на вичерпання мобілізаційного ресурсу в російських в’язницях і неспроможність надалі роздувати витрати державного бюджету для збільшення одноразових виплат контрактникам, щоби збільшувати обсяг рекрутингу незаможних верств населення, очевидним кроком є подальше збільшення призову", — зробив висновок представник Київського інституту національного інтересу.
Водночас, за його словами, посилення інфраструктури, ресурсів та можливостей військкоматів дозволятиме, за наявності такого рішення, швидко організувати проведення масової мобілізації.
Базар звернув увагу, що також на ймовірність мобілізації вказує і доручення Путіна російському уряду до 1 вересня розробити заходи щодо обмеження використання в Росії іноземного програмного забезпечення, включаючи месенджери WhatsApp і Telegram (попри російське походження).
"Від громадян буквально вимагають перейти на месенджер Max від VK — новий елемент централізованої системи цифрового стеження", — зауважив він.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, застосунок має повний доступ до мікрофона, камери, контактів, геолокації та файлів, не вимикається стандартними засобами, використовує root-доступ і системні jar-файли. Дані автоматично передаються на сервери, підконтрольні спецслужбам Росії.
Мобілізаційний ресурс ворога, за інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, — від трьох до п’яти мільйонів осіб, які проходили військову службу або підготовку, а загальний — від 20 до 25 мільйонів осіб.
"І в Кремлі, видається, переконані, що здатні збільшити угруповання на території України, продовжувати наступальні операції, а тому не бачать причин зупинятися чи йти на вагомі поступки. Через це Україні та нашим партнерам потрібне цілісне бачення як зупинити "воєнну машину" Росії, яка, не скидаючи обертів, продовжує зростати", — підсумував Олександр Базар.
Нагадаємо, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов іще в лютому минулого року заявляв, що в Росії не припинялися мобілізаційні заходи з початку повномасштабного вторгнення в Україну. На той момент щомісяця країна-агресор мобілізувала щонайменше 30 тисяч осіб.