У Києві суттєво знизився попит на вторинному ринку житла

На тлі енергетичної кризи в Києві попит на вторинному ринку житла взимку 2026 року знизився на 40%. Потенційна корекція цін у постраждалих будинках може складати приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем із теплом та інженерними системами.

Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на ріелторів.

"Попит на вторинному ринку знизився приблизно на 40% порівняно із минулою зимою. Але проблема не тільки у кількості покупців, а й у певному дефіциті об’єктів, які відповідають новим реаліям", — повідомив співвласник Агенції нерухомості Flatprime Олексій Говорун.

За словами власника АН Profi Realt Романа Савченка, на початку 2026 року обстріли, відключення електроенергії й опалення більше вплинули на внутрішній стан всіх верств населення, ніж на ринок нерухомості окремо.

"У січні багато киян виїхало за межі міста та відклало питання купівлі-продажу нерухомості на невизначений термін. Відповідно впала як кількість звернень на купівлю, так і кількість пропозицій. Але у перші два тижні лютого ми спостерігаємо пожвавлення ринку нерухомості", — зазначив він.

За словами CEO агенції нерухомості La Vida Ярослава Оршака, вплив аварій і відсутності опалення вже відчутний, ринок став повільнішим і більш вибірковим з боку покупців.

"Локально попит, особливо на оренду у проблемних районах, знизився приблизно на 10-35%. У сегменті купівлі житла падіння попиту не має масштабного характеру, радше спостерігається пауза й активніші торги", — зауважив він.

Найбільше постраждали сегменти житла в районах з історично слабкою інженерною інфраструктурою: Троєщина, Теремки, частково Печерськ. За словами Говоруна, навіть елітна нерухомість у центрі, якщо будинок опинився без тепла, втрачає конкурентоспроможність. Але на практиці ріелтори не спостерігають масового зниження цін на лоти з постраждалих будинків.

"Різкого падіння цін на квартири у постраждалих будинках у короткостроковій перспективі не буде. Причина проста: квартира без тепла не буде потрібна навіть зі значним дисконтом — це не житло, а проблема. Більшість власників обирають стратегію очікування, поки не стане зрозуміло, які будинки відновлять, а які залишаться проблемними", — пояснив Говорун.

За словами Оршака, поодинокі продажі зі знижками можливі, особливо в будинках без автономних рішень, але це не системна тенденція, ринок швидше перейшов у режим нижчої активності та точкових торгів.

За словами Савченка, житло в таких об’єктах власники просто знімають з продажу, допоки "крига не розтане". Така ж ситуація спостерігається і в будинках, що постраждали від прямих влучань або падіння уламків.

"Але такі будинки зараз скоріше не розглядають покупці. Хоча, якщо буде великий дисконт, будуть і охочі купити таке майно, щоб надалі вигідно продати", — вважає він.

За прогнозом Оршака, потенційна корекція цін у постраждалих будинках може становити приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем з теплом та інженерними системами.

Говорун повідомив, що водночас з’явилася нова категорія об’єктів: квартири, власники яких вирішили швидко переїхати в більш стабільні райони, але навіть тут ціноутворення залишається обережним.

Найімовірніший сценарій у короткій перспективі — "заморожування" ринку у проблемних будинках до початку наступного опалювального сезону 2026-2027 років. Тоді можна буде реально перевірити, чи відновлено теплопостачання, чи це тимчасове рішення.

У цілому, за словами ріелторів, сьогодні типовий запит виглядає так: енергозабезпеченість (резервне живлення будинку, наявність автономної котельні чи пристроїв опалення у самій квартирі), безпека (наявність укриття, віддаленість від потенційно небезпечних об’єктів), готовність до швидкого заселення (адекватний ремонт, комунікації), для сегменту до 100 тисяч доларів. — можливість розрахунку за державними програмами. Об’єктів, які одночасно відповідають усім цим критеріям, на ринку обмаль.

За спостереженням Савченка, в середньому сегменті ціни не падають, а в будинках з автономним опаленням, генераторами та іншими елементами альтернативного живлення ліфтів та насосів, навіть виросли.

При цьому будинки з ОСББ уже сприймаються ринком як більш ліквідні, тому дисконт у них зазвичай менший ніж у будинках з управлінням ЖЕК.

"Головним фактором формування ціни стає рівень енергонезалежності та керованість будинку. У результаті ринок не демонструє масового падіння, а скоріше розшаровується на більш стійкі та більш ризикові об’єкти", — пояснив Оршак.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року складала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті.