Кожен четвертий біженець вирішив або повернутися в Україну, або розпочати працювати. Річ у тому, що нещодавно в Німеччині ввели систему соціальних платіжних карток.
Про це пише видання Bild.
Уперше такі картки ввели для біженців у районі Айхсфельд у Тюрінгії 1 грудня 2023 року. Їх запровадив Вернер Хеннінг із Християнсько-демократичного союзу, який на той момент очолював місцеву адміністрацію.
В інтерв'ю Bild він розповів про успіхи, які вдалося досягнути завдяки цій системі безготівкових соціальних виплат. За чотири місяці з 400 мігрантів, яким видано карти, 56 людей повернулися на батьківщину, а 43 планували незабаром піти працювати.
"Це великий успіх. Ми дали зрозуміти, що для постійного перебування в Німеччині необхідно ввійти у світ праці. Платіжна картка створила важливі стимули для біженців, щоби вони взяли на себе більше відповідальності за своє життя. Я радий, що пішов на цей ризик", — заявив Вернер Хеннінг.
Він зазначив, що запровадження карток спростило діалог щодо викликів, які виникають у контексті неправомірного використання соціальних пільг у Німеччині.
"Уперше виїзд із країни розглядався як цілком законна альтернатива небажанню працювати. Практична реалізація на низовому рівні дала відповіді на запитання, які навряд чи знайшли в інший спосіб через політичні настанови", — зазначив член Християнсько-демократичного союзу.
Керівник районної адміністрації переконаний, що лише ті біженці, які не працюють, мають отримувати соціальні платіжні картки.
"Я відчуваю, що завдяки такому підходу ми досягаємо гарного прогресу в інтеграції біженців через роботу", — додав він.
У квітні цього року Бундестаг затвердив нову політику, яка передбачає створення національної системи соціальних карток для банківських операцій, призначених для біженців. Тепер замість отримувати готівку від уряду біженці отримуватимуть кошти на ці карти. Мета — унеможливити переказ грошей сім'ї за кордоном або контрабандистам.
До речі, Німеччина посідає перше місце у Європейському Союзі за кількістю українських біженців — за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 мільйона українців. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж у сусідніх країнах. Зараз у Німеччині працює четверта частина працездатних біженців.
Експерти зазначили, що спочатку був підхід на першочергове вивчення мови. Тому результати для ринку праці стануть помітні згодом, оскільки біженцям нерідко не вдається одразу записатися на курси. Ініціатива Job-Turbo, яку уряд оголосив у жовтні 2023 року, передбачає, що на роботу тепер братимуть зі знанням німецької мови на рівні A2 або B1. Мовні курси можна проходити паралельно до працевлаштування.
Нагадаємо, що в країнах Європейського Союзу наразі проживають 4,2 мільйона громадян України, які користуються тимчасовим захистом. Проте останнім часом кількість осіб із таким статусом різко знижується.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
