Як атаки дронів змусили Захід активніше протистояти Росії — пояснення The Times

Протягом декількох тижнів російський диктатор Володимир Путін застосував проти Європи шквал атак з використанням дронів, кібернетичних засобів та дезінформації. Це мало вигляд скоординованої спроби дестабілізувати Захід і змусити виборців засумніватися в доцільності підтримки України.

Як повідомляє редакційна колегія газети The Times, наразі західні союзники знаходять способи відповісти на таку політику Кремля.

Медійники зауважили, що Росія запускала дрони в напрямку Польщі та Румунії, зупиняла роботу аеропортів у Данії та Норвегії. Російські винищувачі без дозволу заходили в естонський повітряний простір і створювали загрозу для німецького фрегата в Балтійському морі.

"Вирішальний момент міг настати у вихідні, коли більшість громадян Молдови відкинули масовані спроби російського впливу й проголосували за продовження проєвропейського курсу. Напередодні виборів, 28 вересня, на яких проросійська партія отримала лише друге місце з великим відривом, молдовська влада заявила, що запобігла змові з метою дестабілізації", — зауважили у газеті.

У The Times наголосили, що по всій Європі змінюється настрій. Польща та деякі країни Балтії обговорюють зміну правил застосування сили — від традиційного супроводу російських літаків за межі повітряного простору НАТО до більш рішучої та конфронтаційної оборони. Президент США Дональд Трамп навіть закликав союзників збивати літаки, що порушують кордони.

"Ще донедавна така войовничість президента США — який також називав російські війська "паперовим тигром" — сприймалася його партнерами з недовірою, адже вони добре пам’ятають, як охоче він демонстрував прихильність до Путіна під час саміту на Алясці", — зазначили у редакційній колегії газети.

Втім, сьогоднішня реакція Заходу видається рішучішою. Вона складається з трьох компонентів. По-перше, як заявляв тижня міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, Захід конкретніше підійшов до створення "стіни дронів", зокрема із застосуванням сучасних британських дронів. Крім того, Польща разом із партнерами посилюватиме кордон з Білоруссю.

По-друге, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує на саміті Євросоюзу у Копенгагені представити пропозицію використати сотні мільярдів заморожених російських активів як основу для безвідсоткової позики Україні на 160 мільярдів доларів. Так, відсотки від цих активів вже надходять до України в розмірі близько вісім мільярдів. План Мерца може стати поворотним моментом і вимагатиме від українців купувати зброю європейського виробництва.

Зрештою 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії майже готовий до впровадження. Він спрямований проти російської нафтової та газової промисловості й у такий спосіб утворює своєрідний військово-дипломатичний маневр, діючи разом з ударами України на великі відстані по російських нафтопереробних заводах, електростанціях та насосних станціях. Окрім того, цей пакет передбачає заходи, які можуть зацікавити Дональда Трампа: вторинні санкції проти Китаю за купівлю дешевої російської нафти та заборону імпорту російського скрапленого газу, що водночас відкриває нові ринкові можливості.

"Усе це не означає автоматичної перемоги України, адже план Мерца щодо заморожених активів, як і будь-які фінансові механізми, потребує тривалої юридичної підготовки. Він також залежить від того, чи погодиться Росія колись профінансувати відбудову України, що виглядає малоймовірним, доки при владі залишається Путін. Попри це, Захід демонструє єдність і рішучість, що безперечно варте уваги", — зробили підсумки у редакційній колегії The Times.

Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що попри те, що Північноатлантичний Альянс на саміті торік декларував зобов’язання "захищати кожен сантиметр території НАТО", це може бути справедливим твердженням для ситуації на землі. Втім, у повітрі в останні тижні ситуація здається нестабільною.