"Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні
В Абу-Дабі завершився перший етап переговорів у форматі Україна — США — Росія, наступний очікується 1 лютого. Після перемовин сторони роблять хорошу міну, але ключові питання, серед яких територіальні поступки України, лишилися не вирішеними.
Мир в обмін на Донбас. На яку наживку Кремль впіймав Трампа
Торік 16 серпня відбулася подія, відголоски якої відчуваються й досі, — в Анкориджі, що на Алясці, Дональд Трамп зустрівся з російським диктатором Путіним. TrueUA детально аналізував, який геополітичний землетрус спричинила ця зустріч, але в її підсумку за спиною України було досягнуто певних домовленостей між Трампом і Путіним. Нагадаємо, що тоді про них казав хазяїн Кремля:
"Сьогоднішні домовленості стануть опорною точкою не лише для врегулювання українського конфлікту, а й для відновлення відносин між Росією та США… Я дуже сподіваюся, що досягнута нами сьогодні угода сприятиме досягненню миру в Україні".
Достеменно зміст "формули Анкориджа" невідомий, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков 23 січня відмовився розкривати, про що саме йдеться, пославшись на "недоцільність". Reuters із посиланням на близькі до Кремля джерела привідкрив завісу: Росія вимагає від України вивести війська з 20% підконтрольних Києву районів Донецької області в обмін на замороження поточної лінії фронту в інших місцях. Про те, що Трамп міг пообіцяти Путіну дотиснути Зеленського до такого "обміну", говорили й наші експерти. Протягом подальших переговорів щоразу все впиралося у територіальне питання, хоча наші переговорники звертали увагу на не менш складні теми — гарантії безпеки Україні, припинення вогню і параметри контролю за цим процесом тощо. Те саме чутно від росіян і в Абу-Дабі, — "формула Анкориджа".
Отже, весь цей час Трамп грав на боці Путіна, протискуючи домовленості, досягнуті на Алясці? Вимога поступитися частиною територій містилася і в спільному американсько-російському "мирному плані з 28 пунктів", який дуже подобався Путіну. В процесі важких переговорів України, наших партнерів в Європі та США план нашої капітуляції перетворився на документ із 20 пунктів, який принаймні можливо виконати. За інформацією Bloomberg, на початку цього місяця узгоджений варіант "мирного плану" через кремлівського переговорника Кирила Дмитрієва передали Путіну. Після зустрічі Зеленського з Трампом на полях Всесвітнього економічного саміту в Давосі, який став бенефісом глави Білого дому, Стів Віткофф і Джаред Кушнер їздили до Москви, де, ймовірно, отримали від Путіна зустрічні пропозиції перед стартом переговорів у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.
Звідси питання: який варіант мирних ініціатив обговорювався в Абу-Дабі? Володимир Зеленський оприлюднив план із 20 пунктів, українці по-різному на нього відреагували, але там чітко окреслені наші червоні лінії. З тих фрагментарних новин про перебіг перемовин в ОАЕ наше суспільство не отримало розуміння, який план є базовим за столом переговорів. Приміром, Politico з посиланням на власні джерела в американській владі вказує, що росіяни наполягають на поділі електроенергії, яку в майбутньому отримуватимуть на загарбаній українській Запорізькій АЕС, між Україною та Росією. Наша делегація — категорично проти. Тема ЗАЕС була у переговорах і раніше, але в цьому випадку очевидним є те, як Москва подібними темами зриває переговори, намагаючись буцімто поступками — електрика на двох — зробити винним у гальмуванні домовленостей Україну. Така "дипломатія" була абсолютно очікуваною.
Але повернемося до "формули Анкориджа". Запропонувавши Трампу на Алясці легкий шлях до "миру", Путін закинув наживку, яку американський президент "проковтнув". Американцям та союзникам США буде неприємно почути про реальний результат переговорів на Алясці. Хоча, мабуть, після зазіхань Трампа на Гренландію Вашингтону важко ще чимось шокувати союзників.
Чи справді у Донбасі загвіздка? Як Кремль закладає "міни" під наше майбутнє
Звісно ж, ні. У Москві добре розуміють, що для переважної більшості українців територіальні поступки — червона лінія. Так, згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53% опитаних категорично проти будь-яких територіальних поступок, до певних територіальних втрат загалом готові 33%. Та якщо йдеться про офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то проти цього 58% опитаних, готові прийняти такі умови 25%. Однак КМІС зробив уточнення: мовиться про "окремі території", а не всі окуповані території. Тобто і ці 25% погоджувалися на втрату не всіх окупованих територій, не кажучи про віддачу не окупованих.
Нескладно здогадатися, що "формула Анкориджа" потрібна Кремлю для провокування внутрішнього конфлікту в Україні, бо сама тема, не кажучи про її можливу реалізацію, — вибухонебезпечна. Москва робила, робить і робитиме все для підриву єдності українців та розколу між суспільством і владою. Тому нам зараз дуже потрібна інформаційна гігієна, адже через ЗМІ та соцмережі хвилею котитиметься чергова зрада.
Так, на тлі переговорів в ОАЕ в ЗМІ з’являються публікації, які сіють страх. "Затягування ситуації на полі бою може призвести до застосування Росією хімічної зброї" — таку інформацію оприлюднило видання The Times, журналісти якого послалися на західних аналітиків і українських військових. У публікації розповідають, який саме токсин можуть використати росіяни. Одним словом, наганяють жаху на читача.
Після таких статей хочеться лише нагадати, що це вже було. Торік улітку міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявляв, що Росія використовує заборонену хімічну зброю у війні проти України. Стосовно цього чимало доказів зібрали й оприлюднили нідерландські спецслужби. Тож варто пам’ятати, що Росія продовжує вести гібридну війну, а публікації про хімічну зброю чи ядерний удар — складові цієї війни.
Як зауважили в Інституті вивчення війни, РФ не відмовилася від максималістських планів, кремлівська пропаганда наголошує на "першопричинах" — наборі маячні про начебто причини, які спонукали Путіна розв’язати війну проти України. Аналітики також підмітили, що кремлівські чиновники намагаються подати результати зустрічі на Алясці у серпні минулого року як американсько-російське порозуміння та згоду Трампа на "формулу" припинення війни, вигідну Росії. Ми не чуємо з-за океану спростування існування "формули Анкориджа". І це не йде на користь, адже російські "гібриди" просувають фейк, що мир прийде після відмови Києва від не окупованої частини Донеччини. Фейк розрахований на західну аудиторію, "втомлену" від війни у нас.
Насамкінець — невеликий висновок. Протягом переговорів в Абу-Дабі (чи де вони ще географічно відбуватимуться далі) з російського боку вкидатимуться теми для провокування українського суспільства, нагнітання невпевненості в майбутньому, будуть спроби закладати міни уповільненої дії на кшталт офіційний статус російської мови чи скасування закону, який змушує РПЦ в Україні перестати ховатися за словом "українська". У Кремлі чинитимуть усе, щоб після завершення війни або її замороження впливати на українську політику через вкидання розкольницьких тем. Путін ще мріє мати якусь нову "Партію регіонів" чи ОПЗЖ, які просуватимуть російські інтереси. Завадити цьому можуть лише українці.
