
Колись Віктор Орбан казав, що в Угорщині ніколи не буде такого парламенту, який проголосує за членство України в Євросоюзі. Це махрова українофобія чи справді серед угорських політиків у нас друзів немає?
Рівно за місяць, 12 квітня, угорці обиратимуть новий склад парламенту. Українці та й переважна більшість прогресивно налаштованих європейців очікують, що Євросоюз нарешті здихається Віктора Орбана, який беззмінно керує урядом Угорщини 16 років (!) і ще чотири роки був прем’єром — з 1998 по 2002 роки. Загалом — 20 років. Тобто вся новітня історія сусідньої з нами країни пов’язана з правлінням цієї особи. Соціологічні дослідження прозоро натякають, що Орбана угорці більше бачити прем’єром не хочуть.
За даними опитування, оприлюдненого виданням Politico, опозиційна партія Петера Мадяра "Тиса" випереджає керівну партію Орбана "Фідес" — 47% проти 39%. Ще кращі результати "Тисі" обіцяє опитування, проведене Zavecz Research: 50% виборців, які визначилися, підтримують "Тису", тоді як 38% підтримують "Фідес".
Але знавці угорських електоральних особливостей вказують на той факт, що частина виборців партії Орбана традиційно не потрапляє в соцопитування — ці люди або відмовляються відповідати на питання соціологів, або перебувають у зоні "не визначилися з вибором". Тобто рішення ухвалюють в останній день або прямо на дільниці. Саме на цю категорію розраховує штаб "Фідес", перетворивши українофобію на головну свою технологію.
Угорська влада відверто стала на бік Росії. Орбан вимагає від Євросоюзу скасувати санкції. За його словами, "серйозною загрозою" для Угорщини й Словаччини є не лише війна на Близькому Сході (яку, зауважимо, розпочав його друг Дональд Трамп), але й "українська нафтова блокада, запроваджена Зеленським".
Він написав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликав "призупинити всі санкції, запроваджені щодо російської енергетики", щоб запобігти зростанню цін на дизельне пальне та бензин. Кілька днів тому Орбан заявив, що Угорщина "ніколи не підтримає фінансової допомоги, яку може надати Україні ЄС, доки українці не пропустять нафту" трубопроводом "Дружба". Нагадаємо, через позицію прем’єра Угорщини на невизначений період завис кредит у сумі 90 мільярдів євро, обіцяний Європейським Союзом.
Зрозуміло, що санкцій Європа не скасовуватиме. Але, на жаль, цинічна гра Орбана на темі зростання цін на пальне та газ має прихильників не лише серед угорців. Такими заявами він створює вигідну для себе атмосферу невдоволення пересічних європейців для тиску на європолітиків.
Та якщо з Орбаном та його політсилою все зрозуміло, то до загальної ситуації в Угорщині за місяць до голосування є низка запитань, від відповідей на які залежить як результат волевиявлення угорців 12 квітня, так і майбутнє цієї країни.
Всім добре відома історія із затриманням в Угорщині українських інкасаторів. Вилучені кошти та золото Угорщина досі не повернула. Але якою ж була реакція внутрішніх і зовнішніх гравців на дії угорської влади? Єврокомісія від коментарів відмовилася.
"Це досить свіжа інформація. Тож дайте нам час дізнатися більше, перш ніж ви ставитимете нам запитання щодо цього", — відмахнувся речник Єврокомісії Олоф Гілл.
З часу захоплення бійцями угорського антитерористичного центру інкасаторських машин "Ощадбанку" минуло п'ять днів, але в Брюсселі все ще "дізнаються більше" про подію.
Немає реакції й від головного опонента Орбана Петера Мадяра. Так, тема не дуже зручна для коментування під час передвиборчої кампанії, однак для лідера угорської опозиції безкарність силовиків — дуже поганий сигнал. За 16 років правління Орбан вибудував систему, в якій перебування в кріслах керівників силових структур безпосередньо залежить від наслідків квітневих виборів. Аби втриматися на посадах, вони чинитимуть так, як накажуть в уряді. Тож Мадяр ризикує опинитися в ситуації, коли доведеться захищати вибір угорців на вулицях і майданах, а силовики захищатимуть Орбана.
Після слів Зеленського про "дзвінок Орбану від ЗСУ" Мадяр став на бік свого суперника, що можна пояснити політичною доцільністю, — угорський прем’єр постійно прив’язує "Тису" та її лідера до України, тому змовчати Мадяр не міг. Однак він не лише підтримав ображеного Орбана, а й закликав керівництво Європейського Союзу "розірвати всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання". Не схоже, що ця людина в разі отримання крісла голови уряду Угорщини буде нашим другом.
Яка ж тема найбільше зараз хвилює Мадяра? Інформація про російських політтехнологів, які працюють на його опонента. За антиукраїнською істерією та історією з інкасаторами відчувається рука Кремля. Лідер "Тиси" вимагає скликати Комітет національної безпеки та поінформувати про втручання Москви в угорські вибори та пояснити, чому досі не вжито заходів для припинення такого втручання. Однак і тут є нюанс: він закликав Росію не втручатися в угорські вибори і пообіцяв… збалансовані відносини з нею.
Багатьом здається, що після поразки "Фідес" новий прем’єр-міністр Угорщини відновить добросусідські відносини з Україною й часи Орбана згадуватимуться як страшний сон. Але варто бути реалістами й не очікувати дива. Мадяр робив кар’єру у партії "Фідес" та в уряді. До 2024 року його все влаштовувало, а антиурядову діяльність він розпочав після відставки ексдружини Юдіт Варги з посади міністра юстиції. У той час гримів скандал через помилування тодішньою президенткою Каталін Новак засудженого за педофілію. Помилування підписувала Варга. Мадяр почав роздавати інтерв’ю з викриттями корупції у владі, що швидко зробило його популярним.
Це до того, що може існувати справжній Мадяр, який робив політичну кар’єру поряд із Орбаном, й опозиційна маска цього політика. Тут не зайвим буде нагадати, що спочатку він виправдовував російську агресію проти України тим, що нашу країну запрошували в НАТО, але коли вловив, що така думка — непопулярна, одразу змінив її на протилежну. Засудив російське вторгнення і навіть приїздив до Києва у липні 2024 року, як раз коли російські терористи вдарили по "Охматдиту".
У передвиборчій програмі "Тиси" є пункти, які не надто тішать: її уряд не прийме бюджет ЄС на 2027 рік у його нинішньому вигляді, не схвалить міграційний пакт, а також не підтримає прискорений вступ України до Євросоюзу.
Та навіть коли уявити, що лідер опозиції — не дволикий політик і в кріслі прем’єра відновлюватиме добросусідські відносини з Україною, потрібно розуміти, що Орбан нікуди з угорської політики не подінеться. Ті цифри, які зараз дають соціологи, підтверджують, що "Фідес" матиме дуже потужне представництво в опозиції. Вона гойдатиме крісло під новим прем’єром, щоб спровокувати дочасні вибори у 2027 році та повернутися до влади.
Існує ще один ризик: у виборах, окрім партій-лідерів, беруть участь і менші партії — переважно консерватори або ультраправі, такі як Mi Hazánk ("Наша батьківщина"). Їй опитування дають необхідні для потрапляння в парламент 5%. Кілька лівих і ліволіберальних партій відмовилися від участі у виборах на користь "Тиси", аби спільно здолати режим Орбана. Але виборча система в Угорщині така, що незначна перевага у процентах голосів може дати значну кількість місць у парламенті. Чим більше учасників перегонів, які "відкушуватимуть" голоси у "Тиси", тим менше місць та може отримати. Для успішної роботи уряду із законодавцями доведеться домовлятися з кимось із міноритаріїв, а домовлятися не буде з ким, що послабить уряд Мадяра на радість Орбану.
Отже, перемога опозиційної партії на виборах в Угорщині — гарний сценарій для України. З Мадяром принаймні можна про щось говорити. Але нашій дипломатії вже зараз варто готувати пропозиції про спільні проєкти з Будапештом, щоб ймовірний новий прем’єр-міністр відчув потребу в дружбі з Україною і не перетворився на "Орбана на мінімалках".