Рада ухвалила закон про Український національний пантеон: депутати пришвидшили процедуру

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.

Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

"Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.

Джерело: Telegram Ярослава Железняка

Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:

• князів Русі та гетьманів Запорозького війська;
• президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);
• головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.

Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.

Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.

Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:

• якщо наявній могилі загрожує знищення;
• якщо виявлено незахоронені останки;
• якщо поховання розташоване за кордоном;
• якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.

Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.

Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.

Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність.

"Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.

Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність.

"Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків.