У Росії виникли великі бюджетні проблеми: в ISW проаналізували ймовірність краху економіки

Бюджетні проблеми Росії, що виникли внаслідок її дороговартісних воєнних зусиль, довгострокової ударної кампанії України, міжнародних санкцій і неефективного управління економікою, виявляються в конкретних операційних проблемах.

Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).

Видання Bloomberg повідомило, посилаючись на інсайдерські джерела, що міністр фінансів Росії Антон Сілуанов у квітні 2026 року попередив прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна про негативний бюджетний баланс на рахунку Федерального казначейства Росії, що призвело до негайного обмеження витрат.

Тоді ж влада запровадила заходи жорсткої економії, які вимагали 35-відсоткового скорочення фінансування витрат, окрім військових. Уряд Росії доручив федеральним агентствам підготуватися до 15-відсоткового скорочення штату.

Також російські чиновники безуспішно зверталися до Володимира Путіна з проханням скоротити витрати на оборону на тлі бюджетної кризи в Росії, яка зростає.

Аналітики ISW спостерігають численні ознаки того, що ці проблеми, які нібито досягли апогею у квітні 2026 року, продовжують турбувати російських чиновників, відомих російських економістів і пересічних росіян.

"Ця операційна проблема була короткостроковою й, очевидно, керованою, але вона свідчить про те, що структурні недоліки та хронічне неефективне управління економікою вимагають від російської влади складнішого фінансового управління, ніж це необхідно за нормальних економічних обставин. Економічні та фіскальні проблеми, що виникли внаслідок війни Росії в Україні, посилені наслідками довгострокової ударної кампанії України, створюють значні економічні труднощі для російського суспільства, зокрема, у великих міських центрах Москви та Санкт-Петербурга, які Володимир Путін традиційно прагнув захистити від наслідків війни", — зробили висновок аналітики.

Вони додали, що Путін продовжує порушувати свій мовчазний соціальний контракт з росіянами, за яким він мав би захистити їх від наслідків війни в обмін на їхню постійну підтримку. Те, що такі повідомлення з'являються менш ніж за місяць до виборів до Державної думи 20 вересня, які Путін перетворив на референдум з високими ставками щодо своєї війни в Україні, підкреслює масштаби фінансових викликів, які війна ставить перед Кремлем.

Вибір Путіна надати пріоритет військовим зусиллям створює для російських чиновників операційні проблеми, яких можна уникнути, і яким доведеться продовжувати динамічно реагувати та вдаватися до болісних пом'якшувальних заходів на дедалі несприятливіші економічні умови.

"Російські чиновники, ймовірно, зможуть реагувати таким чином, що Росія зможе продовжувати свої військові зусилля, навіть коли економіка переживає значні труднощі, та немає жодної найближчої або безпосередньої ймовірності того, що російська економіка зазнає краху", — підсумували в Інституті вивчення війни.

Інші ключові висновки ISW

• Українські війська завдали удару по російському стратегічному бомбардувальнику на авіабазі "Енгельс-2" в Саратовській області, продемонструвавши здатність України завдавати ударів по добре захищених цілях у тилу Росії.
• Міністерство оборони Росії, ймовірно, розширить свій доступ до особистої та медичної інформації росіян перед чутками про примусовий призов до резерву після виборів до Державної думи 20 вересня.
• Російські війська провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети в межах ядерної демонстрації Кремлем військової сили.
• Росія зображує свою систему РЕБ із глушниками Starlink як проривний потенціал у межах своїх зусиль когнітивної війни, спрямованих на те, щоби відмовити США від надання Україні доступу до Starlink над російською територією.
• Українські війська досягли обмеженого тактичного прогресу на Костянтинівському напрямку.
• Українські війська завдають повторних ударів по російських нафтопереробних заводах, щоби не допустити їх відновлення.

Нагадаємо, в Нацбанку України повідомляли, що Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.