Український бізнес втрачає оптимізм: підприємства очікують зростання цін і скорочення персоналу
У жовтні 2026 року український бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності та перспективи подальшого розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні. Роком раніше, у жовтні 2025-го, показник становив 50,3.
Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, яке проводить Національний банк України.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) є інструментом оперативної оцінки та відстеження тенденцій розвитку економіки. Його розраховують на основі щомісячних опитувань українських підприємств реального сектору економіки щодо зміни показників їхньої діяльності порівняно з попереднім місяцем.
На економічну активність підприємств негативно впливали посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, поновлення відключень електроенергії, здорожчання пального, обмеження експорту через блокування портів і дефіцит кваліфікованих працівників.
Водночас підтримували діяльність бізнесу сталий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів і налагодження нових логістичних маршрутів.
У якому секторі бізнесу ситуація найскладніша
Підприємства всіх опитаних секторів стримано оцінили результати своєї діяльності. Найгірші оцінки продемонструвала будівельна галузь. У промисловості індекс ділової активності в жовтні становив 48,0 пункту проти 51,0 у вересні. На оцінки підприємств впливали руйнування виробничих потужностей, нестача енергоресурсів та обмеження експорту через блокування портів.
Промисловці очікували скорочення обсягів нових замовлень, зокрема експортних, а також запасів сировини та матеріалів. Водночас зберігалися позитивні очікування щодо збільшення обсягів виготовленої продукції, хоча й повільнішими темпами.
Найбільш стримано свою діяльність оцінили будівельні підприємства. Їхній секторальний індекс у жовтні впав до 38,5 пункту порівняно з 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На ситуацію в галузі впливали подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів і сезонний фактор.
Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували суттєвого скорочення обсягів будівництва та нових замовлень. Також вони прогнозували зменшення закупівель сировини, матеріалів і послуг підрядників.
У торгівлі індекс ділової активності становив 46,8 пункту проти 45,9 у вересні. Підприємства сектору третій місяць поспіль стримано оцінювали результати своєї діяльності. Серед основних причин — руйнування складських комплексів і збільшення витрат на транспортування та зберігання продукції.
Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообороту та закупівель товарів для продажу, хоча й повільнішими темпами. Також респонденти прогнозували зменшення товарних запасів і торговельної маржі.
У сфері послуг індекс майже не змінився і становив 47,4 пункту порівняно з 47,3 у вересні. На діяльність підприємств впливали руйнування транспортної та складської інфраструктури, здорожчання пального й дефіцит кваліфікованих працівників. Водночас підприємства сфери послуг очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.
Бізнес прогнозує подальше зростання цін і скорочення персоналу
Підприємства більшості опитаних секторів очікували збереження високих темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на продукцію власного виробництва. Винятком стала сфера послуг: її представники прогнозували сповільнення здорожчання закупівельних цін і тарифів на власні послуги.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася нестійкою. Якщо попереднього місяця очікування підприємств були іншими, то в жовтні керівники компаній усіх секторів прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найбільш суттєве зменшення кількості працівників очікувалося у будівництві.
Щомісячне опитування Національного банку проводилося з 5 до 22 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 587 підприємств. Найбільшу частку серед респондентів становили підприємства промисловості — 41,9%. Ще 26,9% представляли сферу послуг, 25% — торгівлю, 6,1% — будівництво.
У Національному банку наголосили, що результати опитування відображають думку керівників підприємств, які взяли в ньому участь, і не є оцінками самого регулятора.
Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.
Читайте також: В Україні гострий дефіцит кадрів: яких фахівців найбільше бракує бізнесу
