В ISW проаналізували, яка зброя створює сприятливі умови для окупантів на полі бою, а з якою в них проблеми

Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.

Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).

Вони зауважили, що російські збройні сили нещодавно розпочали оснащувати безпілотники "Молнія-2" супутниковими системами Starlink, що значно підвищило їхню ефективність на полі бою.

Фахівці стверджують, що Росія значно інвестувала у виробництво варіантів "Молнія-2", але інформація про те, що Росія витратила понад один мільярд доларів на виробництво понад 900 000 таких безпілотників зі січня по серпень 2025 року, перебільшені щонайменше вдвічі.

Безпілотник "Молнія-2" стійкий до перешкод радіоелектронної боротьби, іноді оснащений терміналами Starlink і має вигідне співвідношення ціни та якості для російських сил. Російський центр безпілотних технологій "Рубікон" почав використовувати варіанти "Молнія-2" з підтримкою Starlink у грудні 2025 року, що збільшило дальність польоту цього варіанту безпілотника до понад 230 кілометрів порівняно з 50 кілометрами (дальність польоту "Молнії", що працюють у мобільній мережі).

"Російські технологічні адаптації сприяли нещодавнім російським досягненням, і Росія, ймовірно, продовжуватиме зосереджуватися на масштабуванні виробництва недорогих безпілотників, які довели свою ефективність у бойовому просторі", — зробили висновок аналітики.

Однак російські війська мають складнощі з іншими технологічними аспектами бойового простору, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.

Експерти зазначили, що станом на листопад 2025 року рівень успішності російських керованих артилерійських боєприпасів "Краснополь" становив близько 50 відсотків, порівняно з 66-67 відсотками 2022 року, коли російські війська вперше розпочали їх широко використовувати, а пікова ефективність — понад 70 відсотків у невизначений час.

"Російські війська прагнули покращити здатність боєприпасу "Краснопіль" діяти в неоптимальних умовах погоди, місцевості та радіоелектронної боротьби, але їм не вдалося впровадити ці вдосконалення в масштабах, необхідних для підвищення загальної продуктивності боєприпасу в поточних умовах бойових дій", — наголосили в Інституті вивчення війни.

Інші ключові висновки ISW

• Російські удари 2025 року призвели до значно більшої кількості жертв серед цивільного населення в Україні порівняно з попередніми роками.
• Росія різко збільшила розмір, масштаб та руйнівну силу своїх ударних комплексів протягом 2025 року, що, ймовірно, сприяло збільшенню кількості жертв серед цивільного населення.
• У ніч з 12 на 13 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів та ударів безпілотниками по Україні, які значно пошкодили енергетичну інфраструктуру та вразили поштовий термінал у Харківській області.
• Західні санкції щодо компонентів літаків, ймовірно, продовжуватимуть обмежувати здатність Росії виробляти військові літаки.
• Українські війська продовжили свою кампанію далекобійних ударів по російських оборонно-промислових та енергетичних об'єктах.
• Неідентифіковані безпілотники вразили кілька нафтових танкерів біля узбережжя Росії в Чорному морі.
• Міністерство оборони Росії звільнило заступника командувача береговими та сухопутними військами ВМС Росії генерал-лейтенанта Сухраба Ахмедова.
• Нещодавно російські війська просунулися поблизу Борової, у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та на заході Запорізької області.

Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський констатував, що 13 січня росіяни випустили по Україні майже 300 ударних дронів, з яких більшість — "шахеди", 18 балістичних і сім крилатих ракет. Знову основна ціль удару — енергетика: генерація, підстанції.