Без права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронті

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави.

TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.

Шлях до служби: свідомий вибір під час війни Романа "Камрада" Антонюка

Є професії, де помилка може коштувати життя. Є робота, у якій кожне рішення — це баланс між швидкістю, точністю та відповідальністю. Саме такою є щоденна служба прикордонника Романа Антонюка на псевдо "Камрад" — оператора реактивної системи залпового вогню RAK-SA-12 бригади "Форпост".

Його історія — це шлях звичайної людини, яка у вирішальний момент свідомо стала на захист країни. Народився 1994 року на Заході України. У мирному житті працював в охороні та на різних роботах, мріяв про спокійне життя. Та війна змінила все.

"Під час війни свідомо вирішив піти на службу в ДПСУ", — говорить він.

Робота під вогнем: швидкість, точність і маневр

Сьогодні "Камрад" виконує бойові завдання на Харківському напрямку. Його робота швидко розгорнути установку, навести, скоригувати вогонь, уразити противника та оперативно змінити позицію.

"Моя робота полягає у швидкому розгортанні установки, наведенні, коригуванні вогню та оперативному ураженні противника", — пояснює військовослужбовець.

Постійний ризик і загроза з неба

Кожен виїзд — це ризик. Реактивна система не пробачає помилок: вона потужна, помітна і відразу стає ціллю для ворога. Саме тому ключове значення мають злагодженість, швидкість і маскування.

Особливу небезпеку становлять ворожі дрони, які постійно перебувають у повітрі. Їхній звук став частиною бойової реальності.

Попри втому, стрес і постійну концентрацію, "Камрад" продовжує виконувати свою роботу, адже знає її значення для бою. Він нищить окупанта, працюючи зі 128-мм снарядами. Кожен залп — це точка, де вирішується доля бою. Де прикривається піхота. Де зупиняється ворог.

Що мотивує: родина і майбутнє

"Найбільше в службі мені подобається якісно виконана робота й усвідомлення того, що ми змогли прикрити нашу піхоту та подавити ворога", — каже він.

Найбільше його мотивує родина: батьки, дружина та двоє синів, які чекають удома.

Після перемоги він мріє повернутися до мирного життя, виховувати дітей, надолужити втрачені моменти та просто бути поруч із сім’єю.

Поки триває війна, такі, як Роман "Камрад" Антонюк, щодня виходять на позиції — швидко, точно і без права на помилку, кожним залпом наближаючи тишу та мир для України.

Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тут

Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:

• Коли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронті

• Водій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову

• 200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"

• Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дім

• Втратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапор

• Війна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахунку

• Від бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"

• Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети Стамат

• Там, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя Черника

• Війна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброю

• Коли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети Колпакчи

• Від сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди