Герой України Мурчик: шлях військового, який обрав небо і відповідальність

Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальність

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника Владислава Замури із позивним "Мурчик" — одна з них.

TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.

Той, хто бачить у темряві: історія Героя України "Мурчика"

Він працює тоді, коли інші не бачать нічого. У повній темряві, під тиском радіоелектронної боротьби та постійною загрозою втратити керування Владислав "Мурчик" підіймає в небо важкий бомбер "Вампір". Його місія — знаходити і знищувати ворога там, де рахунок іде на секунди, а помилка може коштувати життя.

Владислав із позивним "Мурчик" народився 16 листопада 2000 року у Львові. Ще змалку він чітко знав, ким хоче бути — військовим. Це було не просто дитяче захоплення, а усвідомлений вибір, до якого він ішов крок за кроком. У 18 років, у 2019-му, він прийшов на строкову службу і після демобілізації без вагань підписав контракт, остаточно пов’язавши своє життя зі службою.

Сьогодні "Мурчик" — оператор важкого ударного безпілотника "Вампір". Його робота ­— це точність і відповідальність, де кожне рішення має наслідки. З неба він уражає ворожу піхоту, техніку, транспорт і позиції противника, який прийшов на українську землю. І в цій роботі — вже не мрія дитинства, а щоденна реальність війни.

За одну ніч екіпаж "Вампіра" може виконати одразу кілька завдань: завдати точкових ударів, провести дистанційне мінування, а також доставити побратимам на позиції боєприпаси, воду, обладнання. Усе це — під постійною загрозою ворожих дронів і засобів радіоелектронної боротьби.

Нічна робота під ворожим тиском

"Найскладніше — це робота під РЕБ. Коли починають глушити сигнал, ти можеш втратити дрон у будь-який момент. І тоді все вирішують секунди — треба швидко реагувати, перемикати режими, виводити борт", — пояснює Владислав.

За час повномасштабної війни Владислав працював на різних напрямках — у Кремінній та Бахмуті, на Курдюмівському й Покровському напрямках. Кожен із них мав свої виклики: складний рельєф, інтенсивний вогонь противника, важкі умови роботи.

На його рахунку — тисячі уражених цілей. Його робота — це не лише постійний ризик, але й конкретний результат, який впливає на ситуацію на полі бою.

Тисячі цілей і реальний результат

За відвагу, сміливість і результативну бойову роботу 24 лютого 2026 року Владислав "Мурчик" був удостоєний звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".

Попри це, він просто говорить про свою мотивацію: захистити рідних, своє місто і майбутнє. Він хоче, щоб його діти жили у вільній країні і говорили своєю мовою.

Вдома на нього чекають батьки та кохана. І це головна причина, чому він щовечора знову виходить на завдання.

Головна мотивація — ті, хто чекають вдома

Навіть після перемоги Владислав не планує залишати службу. Для нього це не тимчасовий етап, а свідомий вибір і справа життя. Він хоче передавати досвід іншим і розвивати підрозділи, у яких служить. Бо для "Мурчика" ця війна — не просто робота. Це відповідальність за те, якою буде країна завтра.

Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.

Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:
Ми у соцмережах
TrueUA - Telegram TrueUA - Facebook TrueUA - X TrueUA - YouTube
Завантажити ще
Реклама