
Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника, капітана медичної служби Василя Мосьондза, який змінив викладацьку кафедру та цивільну операційну на бойовий підрозділ, де кожне прийняте рішення вартує людського життя — одна з них.
TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.
Майбутній офіцер народився у 1976 році на Вінниччині. Ще з дитячих років він мав хист до технічних наук і мав мрію, яка багатьом тоді здавалася дитячим захопленням — служити у прикордонних військах. Через десятиліття ця мрія матеріалізувалася у надскладних умовах війни: сьогодні він очолює операційно-перев'язувальне відділення у 15 мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон".
До початку великої війни шлях лікаря був тісно пов'язаний із наукою та цивільною медициною. Василь працював хірургом невідкладних станів, де навчився діяти миттєво в критичних ситуаціях. Свій досвід передавав наступним поколінням медиків, обіймаючи посаду доцента кафедри хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Науковий ступінь та академічна кар'єра були його звичним життям до лютого 2022 року.
З перших днів повномасштабного вторгнення лікар долучився до лав Державної прикордонної служби України за мобілізацією. Його професіоналізм став фундаментом для роботи у зоні бойових дій. Географія його служби охоплює найгарячіші ділянки фронту: Чернігівський, Донецький, Харківський та Сумський напрямки. У кожному з цих регіонів він бачив не лише жахи війни, а й неймовірну згуртованість українців — небайдужість місцевих мешканців, які всіма силами допомагали прикордонникам у боротьбі за незалежність, стала одним із найсильніших вражень за цей період.
Специфіка роботи начальника операційно-перев'язувального відділення вимагає граничної концентрації, адже його головне завдання — порятунок життів захисників. За словами Василя, найважчим у цій справі є моменти очікування позитивного результату після проведених втручань.
Головною мотивацією для капітана залишається незламність духу та вірність обов’язку — громадянському, синівському та батьківському. Вдома, в Україні, на його повернення чекають батьки, дружина та син. Саме заради їхнього майбутнього він продовжує свою справу на передовій.
Після закінчення війни Василь Мосьондз мріє повернутися до цивільного життя та викладацької діяльності, щоб реалізувати найкращі практичні проєкти, засновані на здобутому досвіді.
Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.